Особливості українського національного одягу різних регіонів: Закарпаття

 Західне Закарпаття

    Основу жіночого костюма становила довга вишиванка - «Довгань». Характерною особливістю Довгань є «пазуха» - прикраса у вигляді зітканого квадрата з червоних ниток, пришита у горловини. Рукава вишивалися геометричним візерунком. Коротку безрукавку - «Плічко» прикрашали тасьмою і вишивкою. «Плат» - довгий фартух, який теж прикрашали вишивкою, стрічками, тасьмою і мережкою. Дівчата носили головний убір, схожий на віночок, обшитий бісером та квітами. В якості прикраси одягали на шию «силянки» - плетені з бісеру кольорові стрічки.

    Чоловіки цього регіону носили короткі вишиванки, у яких вишивка наносилася не тільки на груди, але й по плечах. Сорочки заправлялися в широкі штани, особливістю яких є китиці по нижньому краю штанин - «Ройт». Широкий пояс зі шкіри - «черес» прикрашався тисненням і металевими вставками. Так само прикрашалися і шкіряні постоли - взуття для чоловіків, і жінок.

Східне Закарпаття

    Жіноча сорочка з домашнього полотна в цьому регіоні називалася «ромованка». Шилася вона зі вставками, у вишивках використовувалася техніка «гладь». Такі вишиванки купити можна у нашому магазині. Звісно ж, у їх дещо сучасній інтерпретації. В якості спідниці використовували «запаску» з вовняної тканини, яка кріпилася поясом - «багром». Безрукавки барвисто вишивали, прикрашали китицями, бісером, аплікаціями з шкіри. На голову найчастіше одягали красиву яскраву кольоровий хустку. «Зморщування» - постоли зі шкіри, надягали на довгі в'язані шкарпетки з орнаментом.

    Вишиту сорочку у вигляді туніки чоловіки носили поверх суконних штанів - «гачей». Барвистою вишивкою були розшиті комір, груди і поділ сорочки. На сорочку надягала безрукавка, а зверху сердак. Ці предмети одягу прикрашалися китицями з шерсті, шкіряними аплікаціями, шнурками і вишивкою. Зазвичай чоловіки носили капелюх, яку називали «клебанка». Суконні шкарпетки, на які надягали постоли, називаються «капчури».