Особливості українського національного одягу різних регіонів: Поділля

 

    Чоловіча тунікоподібна вишиванка мала широкий комір-стійку або відкладний комір, які барвисто вишивалися одним малюнком з «Пазушкою», рукавами і нижнім краєм. Пояси були широкі, довгі, з китицями, з витканими кольоровими смугами. Неширокі темні штани шилися з домотканого сукна. Теплим верхнім одягом служили кожух, обшитий по краях хутром, або суконна «чугаіна». Верхній одяг звичайно прикрашалася кольоровими візерунками з вовняних ниток. На голові чоловіка носили каракулеві шапки або повстяні капелюхи, прикрашені штучними квітами та стрічками.

    Для жіночих вишиванок цього регіону властиві широкі суцільні рукава, що нагадують сучасний реглан. Коміри широкі - відкладні або стійка. Іноді на грудях вишивали геометричним візерунком характерні вертикальні смужки. Сорочки носили з напуском над поясом. Для вишивки вибирали червоно-синю або червоно-блакитну гаму. Спідниці шилися з домотканого вовняного полотна - «літник» або «горбатка», прикрашалися внизу стрічками або тканими візерунками. Пояси довгі, яскраві, широкі, з китицями, пов'язували з двох сторін. На голові дівчата носили подільський вінок, який відрізняється тим, що ззаду вплітали квіти більшого розміру, ніж спереду. Жінки надягали невисокий циліндричний головний убір, до якого підв'язували ззаду «нафраму» з білої тонкої тканини. Прикраси традиційні для українок цього регіону: намиста, дукачі, намисто. Взуття: шкіряні постоли з ремінцями або чоботи.